Вірша я хочу розказати
Та не про щось, а про слова.
Про те - як правильно писати...
Та щось не варить голова!
І вітер дує, та не в спину -
Не ту обрав напевно путь!
Взялось, як на лиху годину:
Писати мАбуть - чи мабУть?
Оту ж де силу думки взяти,
З яких понять та розумінь:
Бо, як же правильно писати
Із незнанням, серед невмінь?
Наприклад: молотком клепати -
По пальцях можна ТАК клепнуть...
А тут же - як це розпізнати:
Де буде мАбуть - де мабУть?
Ото задав собі задачу...
В слів певно двосторонній рух!
А я, без прав, лечу на вдачу...
Та щось двигун думок заглух!
Нехай слова рядочком стануть
І всі гуртом нехай живуть:
Хай будуть всі вони із мАбуть,
Нехай і будуть всі - з мабУть!
Слово МАБУТЬ має подвійний наголос!
Чудово!
То все на вдачу оті рухи...
У нас думки- то ніби мухи,
то в один бік ,а то у інший...
Якби ж то висновок не гірший.
Кажуть вік живи і вік учись! Удачі!