знов буде так, як наче вже було
останній дзвоник, швидкоплинне літо
у небі квітне сонячне гало
як божий знак — досяжно й монолітно
зім'ятий зошит, телеграмний смог
забутий в джинсах ключ від кабінету
перечекали ще одну з тривог
пережили іще одну ракету
чи страшно? звісно, страшно
а проте
хоч від війни у кожного по рані
та наші діти склали НМТ
і ось сидять — щасливі й гарно вбрані
лишиться пам'ять — світло й голоси
чекатиме у класі біля дошки
у день такий не стримати сльози —
вшануймо вчителів, їх час та зморшки
і буде так, як сотні літ до нас
перини й жорна, височини й дена
забутий ключ і незабутній клас
а руський корабель
нехай іде на
18.06.2023
___________
Мала честь написати цю присвяту вчителям та учням
11-А, серед яких і моя дочка (ліцей "Сузір'я", випуск 2023 р., Вишгород).