ти казала
нічого не зміниться
камінь лишиться каменем
жоден з вологих цілунків дощу
ще не пробудив його до життя
ти казала
все просто
на камінь обернено камінь
ніяких підступів ніякого дива
лежить собі велетнем при дорозі
кришиться камінними слізьми
при висіканні на нім
чергових ініціалів
лежить нерухомо так довго
що мав би вже заздрити
будь-якому летючому камінцю
мав би соромитися
але заздрити навіть такому
який лягає в руку
націлену у вітражі собору
мураха-скелелаз
пнеться по його схилах
бджола оминає на поклик квітки
стебло бур’яну метастазує крізь
важку кам’яну плоть
коли ти присядеш на нього
спочиваючи у дорозі
й легенько зіпрешся долонею
камінь вкотре з останніх сил
стишить і не викриє
власне серцебиття
і нічого нічого не зміниться
як ти і казала
22.08.21
