Багате, щедре, тепле літо,
Та осінь більше до смаку,
Її любити треба вміти,
Люблю я різну, хоч яку.
Не дістає ця літня спека,
Помріять можна вечорами.
Думки полинуть десь далеко,
А я чекаю їх ночами.
Гарячий чай, духмяна м"ята,
Тебе виглядую в вікно.
Для нас обох - красиве свято,
Бажана зустріч заодно.
Та це буває не так часто,
Тому і святом назову.
Ми не дозволим зустріч вкрасти
В осінню пору дощову.
Чи назову оце все щастям,
Коли осінні йдуть дощі?
Та все ж узнати його вдасться,
Оце блаженство для душі...
Гарна присвята осені, дорога Надюшко! А я більше люблю літо! Море, хвилі, гарний відпочинок! Те було колись... Дай Боже, щоб прийшла перемога і будемо насолоджуватися любою порою року! Море Вам натхнення та сонячного настрою!
Чудово! Душевна лірика! Милуймось літом...а осінь потім...
Хоч і минає наш час впоспіх..
Та ми чекаєма дива від золотої пані....
Як прийде час зустрінем на світанні! Дякую,Надійко!