Радіючи сумую за Тобою -
Любов не має емоційних меж.
Та радість виграє у цім двобою.
І ми з Тобою переможем теж!
Як щастя є - усмішок не злічити,
Обличчя випромінює тепло.
Навчилися з Тобою ми любити,
Хоч цього не робили вже давно.
Ми храм будуєм нашого кохання -
Його фундамент - це надія й віра.
З цеглин терпіння, мрій і сподівань
Складаємо міцну стіну довіри.
Життя під дахом Божої любові
Розквітне в щасті, у достатку, мирі.
Вмиватись будем у росі ранковій,
Добро творити у натхненні щирім.
Розлука наша - це не перешкода,
А шанс на щастя, що дає нам Бог!
Це може в когось викликає подив,
Та крізь роки ми назавжди удвох!