Свої
Їх поміж сотень розпізнаєш у юрбі.
Свої не зраджують, не заздрять, не лукавлять.
Свої горою стануть. І якщо чужі
Твоє ім'я підступно й брудно лихославлять,
То справедливість їм наставлять, як мечі.
Свої - твої. Свої не роздають на різні боки
Фальшиві посмішки, наївні компліменти.
Свої - лелеки. А не гамірні сороки:
Хто заблищить, того й на постаменти
Возносять. Але цінні їх уроки...
Таким скажи півслова. Не спіши
Відкрити навстіж душу, як віконце.
Не гнівайся на них і не гріши,
А просто знай сама для себе хто це.
Бо ж прощено тобі, то й ти прости.
Своїх раз-два, як пощастить, то три
Судилося зустріть людському віку.
"І вам, і нам" - хоч греблю загати!
Вони не зло приносять, тільки сміху...
Сміх - то здоров'я. Їх за це люби)
Свої - як ти. Своїм не треба фальші.
Не треба фраз високих на показ.
Свої радіють, бо зібрались "наші",
А, отже, тут не буде підлих зрад.
Буде вино - із однієї чаші 🍷
Наталія Петренко
30.03.2023
