Синку мій, я знову, знову
Кажу все тобі вночі...
Я не сплю, веду розмову
Та й дивлюся на дощі…
Я, як ненька Україна
Плачу дощиком надій,
Та й молюся на колінах
Козаченько, любий мій.
Коли важко, все здається
Підіймайся, крізь знемогу!
Сили є, та серце б'ється
Мужністю скоряй дорогу.
Не здавайся, любий сину!
Кров гаряча в козаченька
Відведу лиху годину,
Я з тобою, твоя ненька!
Я з тобою, син, хоробрий
Ти повинен далі жити!
Бачиш? сяйво, промінь добрий
Ліс, садок та поле з житом...
Там чекаю, мій козаче,
Підіймайся, щоб радіти!
Голосить земля та й плаче
Треба, синку, боронити...
Треба, народити сина!
Та й дерева посадити…
От не спиться, от причина...
Знаю, важко, як Вам, діти…
Я молю за всіх Вас, Бога
Всі кричать Вам, що Герої!
Буде, знаю Перемога!
Досить сили, вдосталь зброї!
Подолайте ту мерзоту!
Прошу я та Україна,
Хай лежить у ямі грота,
Буде квітнути калина!
У полях розквітлі квіти
Ран не буде! Б’ється серце
Підіймайся, щоби жити!
Підіймайся проти смерті!
Сонце світить над вербою
Ллється мова солов'їна
Пам’ятай, що ми з тобою:
Я, та ненька Україна!
Підіймайся, проти смерті!
Чуєш, синку, підіймайся!
Не дам дозволу померти!
Стій, борись, іди, тримайся!
Не здавайся син, мій любий!
Б'ється серце в козаченька,
Хай життя цілує в губи,
Я з тобою, твоя ненька
ID:
981253
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 25.04.2023 17:46:43
© дата внесення змiн: 25.04.2023 17:46:43
автор: Алекс Рона
Вкажіть причину вашої скарги
|
