Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: CONSTANTINOPOLIS: ***Я тебе ніколи не залишу*** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ CONSTANTINOPOLIS відповів на коментар Олекса Удайко, 01.04.2023 - 08:58
Ви абсолютно праві, хто діти,а хтось байстрюки (катів осатанілих), на привеликий жаль...
Ганна Верес, 31.03.2023 - 20:46
Дуже гарно, патріотично. Хай Господь береже вас, наші ЗАХИСНИКИ! Коли московити оточили Чернігів, знищили 70% його будівель, багато наших жителів повтікали хто куди, але я і моя сім'я вирішили залишатися у місті, допомагати нашим захисникам і тоді народився вірш Я не хочу втікать з України Я не хочу втікать з України, Адже маємо орків спинить І свій край дивовижно-чарівний Врятувати від зла, від війни. Я не хочу втікати далеко, Заявляю отим, хто в Кремлі, Люди ми – не крилаті лелеки, Маєм жить на праотчій землі. Я не хочу втікать з України – В цій землі пуповина моя, Я зросла на піснях Чураївни – Це вкраїнської доньки ім’я. Я не хочу втікать з України – Тут і друзі, й родина моя, Мого роду хрести і коріння, Ніч кохання під спів солов’я. Я не хочу втікати в нікуди. Як лишити свій край ворогам! Щоб душа почувалась розкуто, Помолюсь за Вкраїну богам! 25.02.2022. Ганна Верес (Демиденко). адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941263 Рубрика: Лірика кохання дата надходження 26.02.2022 автор: Ганна Верес CONSTANTINOPOLIS відповів на коментар Ганна Верес, 01.04.2023 - 08:56
Гарний вірш, розчували, дякую за принципову позицію... Вмене так само... Ми на своїй землі,нехайт тікають вороги і крапка... По суті нам випала доля українців кінця і початку 1944-45 року,війна ще йде, вся Україна лежить в руїнах. І що хтось массово поїхав кудись?ні... зрозуміло що система тебе нікуди б не випустили за кордон,але я кажу про нгастрої. Мої бабуся і дід, зплишились тут, народили дітей, потім зівився я їх онук,і так відродилась Україна та цілі покоління нас з вами. І в цей раз Україна відродиться та відбудується, я не просто в це вірю я це знаю, як і змалював у вірші
|
|
|