берегти Тебе
амулетно тут
коло серця
у снах розпачливих
запалених
тулити Тебе
ніжно
пригортати
ніжно-наталино
без плАчу й образи
ринути в спогади
в ту пору осінню
в зимову пору
вмирати поволі
уже не зразу
по волоску
зморшці
по діоптрію
псованого
зору
вертітись
в буднів
на прив'язі
усвідомлювати -
ми вже інші
рвати щось в собі
у кожному
непроханому
непотрібному нікому
вірші
гориш мені
далека галактико
болиш в мені
фата моргано
не моя вже
не моя
кохана