А душа наша мудра. Усе пам"ятає
І розуміє, що сатана ворожнечу цю сіє.
А душа наша любляча.
Серцем за кожну дитячу долю вболіває.
А душа наша сильна.
Дух непереможний у ній.
І так затишно буває їй у тілі,
Яке храмом себе називає,
Бо дух Божий у нім перебуває.
О! Скільки страждає бідна душа,
Розділяючи страждання Христа.
До Нього вона пригорнулась
І в молитві до Нього звернулась:
" Господи, за все прости,
Від гріхів, що мучать нас звільни!"
І обновиться душа тобою, Господи.
Ми ж завжди лишаємось собою -
Грішимо бо любимо,
Боремося, бо живемо,
Перемагаємо, бо каємося, прощаємо
І в Божій Правді перебуваємо.
