Нас життя кладе так часто на лопатки,
І хто ж поставить нам на серце латки?
Розірване навпіл, горем пробите -
Серце нестерпно болить,
Але ж треба далі якось жить.
Хто загоїть ті сердечні рани?
Ми кажемо ч а с .
Та він так скоро не полікує нас.
А може віра у твою л ю б о в
Нас поставить на ноги, Боженько, знов.
Постійно боротьбу із життям ми ведемо.
Не раз подаємо та, вхопившись
За руку Божу - встаємо.
І йдемо крок за кроком по
Замінованому полі життя,
Шукаючи твоєї волі, Боже.
А воля Твоя - щоб усі ми спаслися.
Любов"ю своєю зціли наші зранені серця
Во ім"я Сина твого, який переміг уже
Ворога " смерть" і ворога " гріх".
У нім Є наша перемога.
О! Господи! Важка ж оця дорога.
Сатана на ній стоїть
Та Ангела миру і світла
Ви, людоньки, за руку беріть.
за 
