Думки снують, обпалені війною,
Зависли у новинах з поля бою.
Лютнево-зимно з білою габою
І безпросвітно денно-нічно збої.
Повітряна тривога "не бариться":
То море у "калібернім" полоні,
То насуваються "кинджали" при́тьмом.
І знищує живе безумство клонів.
У Тelegram- каналах сповіщають:
Працює ППО, з країн йде допомога,
Лиш недостатня, знову ми втрачаєм.
На щастя, не зникає віра в Бога.
Сліди гарячі Півдня, Схід - пекельний.
Нема рахунку люду. Хтось - у прірву.
Вогне́нна наче рухається скеля.
Навколо зимно, серце ж болем пріє.
Дуже проникливо і пронизливо до самого серця. Скільки ж біди вже принесла майже до кожної оселі ця клята орда рашистських нелюдей. Та головне не впасти у відчай і зневіру, чого ці москалопітеки і домагаються. Якщо наш народ пережив геноцид голодомору, то зараз його вже не здолає і ця кремлівська навала нелюдей. І за все зло вони отримають розплату. Все буде Україна! З повагою і теплом душі.