А за вікном – похмуро і сльота,
Прогірклі думи про воєнну зиму.
І поряд негараздами отими
З Прийдешнім хтось із друзів привітав.
В душі у нас таке, як за вікном:
Сльозить від втрат, від вибухів смертельних.
Розбиті ТЕС, зруйновані котельні –
Стьмяніли фарби для людей давно.
Прильоти вражі – руйнівне лото.
Горіти в пеклі тим, хто смертю дмухав.
Стоїть народ. Його незламність духу –
Це віра в себе й силу молитов.
Бажань у нас Всевишній не питав:
Вони щодня в небес обитель линуть.
Усі думки за мирну Україну.
В ім’я дітей, із вірою в Христа…