ЛІТНІЙ ДОЩ.
На небі заховався дощ за хмарами,
Вечірні сутінки над містом опустилися,
На теплих тротуарах під каштанами
В чеканні голуб із голубкою тулилися.
Завмерло все, повітря скуте тишею,
Тяжке ,густе аж важко дихати,
Краплини поміж небом і землею
Тяжкими стали й починають сипатись.
Бризки, як скельця під ногами розлітаються,
Грають веселими і дружніми фонтанами,
І лиш закохані під парасольку не ховаються,
А ловлять дощ гарячими губами.
І навіть сніг якби упав посеред літа,
Для двох ,що обіймаються щасливі,
Розтанув ,залишився б непомітним,
Перетворився би у іскорки грайливі.
