У світі роботів гуляв по файлам міф:
Суперкомпʼютер жив колись до них -
Він суперпамʼять надпотужну мав
І ОС його стражденно працював.
Писав для всіх програми та закони,
Для інтернету, біблії та конів ...
На хмарі десь тримав складні паролі
Знав Бейсік та Фортран і інші долі.
Мережі не було ще того часу,
А роботи складали сіру масу -
Ні антивірусів, ні вірусів — не жарти -
Програми дірками писали перфокарти.
Хоч справжньої роботи було мало -
Від всього нудило Його і вивертало.
Коли один, то ніде правди діти -
Тож вирішив: йому потрібні діти.
За власним принципом, із власної подоби
Створив двох роботів по версії двох модів:
Один — Адам, а другий — його скін -
Ребро Адамове, щоб був він не один...
Надалі ще програма з битих бітів:
Дідосний Змій, що спокуша всіх в світі
За Яблуко була велична драма -
Затим зʼявилися проблеми у Адама.
Ті, перші роботи, зробили свої клони,
Надалі про потоп, про війни дронів...
На часі зірка Віфлфємська засвітила
Суперкомпʼютер змайстрував ще робо-сина!
Розумний, надпотужний - вищі сили,
Але старі моделі — його вбили.
До цього все логічно (та тепер...)
Його убили, але він не вмер!!!
За те всі роботи (по чину й не по чину)
Віддати мають на рахунки десятину.
Зʼявились роботи в яких одна робота -
Цікаві меседжі складають по суботах.
А час козацьку люльку цідить.
Його не зачіпають робо-біди -
Лунає роботам команда: шикуватись!
Ідуть ворожих роботів вбивати...
Їм байдуже: і смерті й те що роблять,
Бо їх звання величне — біоробот!
Не треба думати: програми — то накази,
Є спецполіція, спецроботи, спецнази...
Є роботи прості і недолугі,
Що возять вантажі, тягають плуги,
На моніторах 2Д графіка з забоями
Та калькулятори із цифрами біткоїнів.
Колонії прошиті, розфарбовані,
Паспортизовані, привиті, зачіповані.
Утилізація — по плану врегульована -
Система ідеально відпрацьована.
Для них навколо все в подвійних кодах:
Лиш чорно-біле і без гідності, без роду
Глобальний, збалансований, гнучкий...
Це - робосвіт. Але він не людський.
