24 лютого 2022 року - це день, який поклав рівновагу світу на лопатки. Який багатьом зв’язав крила радості, вирвав квіти віри з їхньої грядки, Який не пустив у дім весну, затулив голубі очі небу своєю брудною загребущою рукою, Який розділив світ на до і після, наповнив після пекучим болем і тривогою гіркою. Діяв не сам по собі, керували ним кремлеводи, як у ляльковому театрі керують артисти ляльками на шнурочках, Вони пустили ракети не тільки по тих, хто співає гімн "Ще не вмерла України..." й ходить у свята в вишитих соро́чках, Хто тримає жовто-блакитний прапор в руці та серці, любить вареники й мову рідну, солов’їну, А й по тих, хто вважав кремлівських підданих своїми братами й був проти того, щоб зводити перед ними сті́ну. - Чому таке сталося? – питала я в Бога, коли збирала новини про розбиті долі й будинки, про вбиті та зранені тіла, Про залишені поспіхом співмешканцями моєї країни домівки й пошуки ними нового житла. - А діти, Боже? За що вони терплять? Чому сиренами густими, вибухами гучними їхня доба оповита? Хіба ти не бачиш того, що місце, яке було осердям дитячих мрій і надій, безжально зруйнувала рука московита? - Не метушись, не ридай, заспокойся, будь ласка, – сказав мені, витримавши павзу, Бог. Темрява для того, щоби шукати світло. Біда для того, щоби сплатити борг. Знаєш, коли свободу на таці дарують, її не дуже цінують. Вона повинна здобуватися в боях. Так, це боляче, коли при цьому горять будинки й обривається чийсь земний шлях. Але скажи, поклавши руку на серце, чи ця крайня війна не перевернула з ніг на голову свідомість багатьох людей? Чи не об’єднала східну й західну частину твоєї країни задля втілення і зміцнення національних ідей? Чи не прибрала матеріальне з багатьох яскравих вітрин і не повісила духовне на флагшток? Не розв’язала з добротою, милосердям, світлими й щирими пориваннями мішок? - Мабуть, на всі твої запитання, о, мій Господи, маю тобі сказати: «Це так». То ти все бачиш, виявляється, все чуєш? І ця жахлива війна для нас, українців, знак? Я правильно зрозуміла? Ми маємо самі змінитися і змінити на краще весь світ? Ти - на боці мого народу!
- Саме так, не інакше. Серце ж моє - не лід. Я завжди поруч з тими, хто бореться за правду, честь, любов, добро та свободу.
ID:
965569
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.11.2022 17:15:30
© дата внесення змiн: 14.08.2023 11:54:20
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
правдиво, сильно!
