Сер Генрі Воттон (1568 — 1639) . The character of a happy life. Переклад
Сер Генрі Уоттон (Воттон)(1568 — 1639) - англійський дипломат.
Sir Henry Wotton (1568 — 1639). The character of a happy life.
Оригінал:
Sir Henry Wotton
The character of a happy life
How happy is he born or taught,
That serveth not another’s will;
Whose armour is his honest thought,
And simple truth his highest skill;
Whose passions not his masters are;
Whose soul is still prepar’d for death
Untied unto the world with care
Of princes’ grace or vulgar breath;
Who envies none whom chance doth raise,
Or vice; who never understood
The deepest wounds are given by praise,
Nor Rules of State, but Rules of good;
Who hath his life from rumours freed;
Whose conscience is his strong retreat;
Whose state can neither flatterers feed,
Nor ruins make accusers great;
Who God doth late and early pray,
More of his grace than goods to send,
And entertains the harmless day
With a well-chosen book or friend.
This man is free from servile bands
Of hope to rise or fear to fall;
Lord of himself, though not of lands;
And having nothing, yet hath all.
Мій переклад:
Сер Генрі Уоттон (Воттон)(1568 — 1639).
Ознаки щастя
Щасливий народивсь чи вчивсь,
Щоб бути вільний, не служник;
До чесності він прихиливсь
І правду пестувати звик.
Пан пристрастям, не навпаки,
Готовий в смертний він похід;
Йому незнані ті страхи,
Що косо гляне князь чи світ.
Хто з примхи долі чи з гріха
Піднявся — тим не заздрить він,
Не зна: хвала — то річ лиха;
Не гри — добра зна шлях один.
Од сплітки двері затина
І вірний совісті завжди.
Його облесник омина
І надто праведні суди.
Молити Бога не забув,
Але про милість — не про гріш;
Про книги й друзів він збагнув,
Як обирати вірних лиш.
Так, він щасливий, бо не раб
Побоювань чи поривань;
Себе він має — справжній скарб,
Ні з чим — та з ліпшим із надбань.
Переклад 16.08.2015
Примітки перекладачки: цей вірш, видимо, продовжує вірш Генрі Говарда, графа Серрея «The means to attain a happy life», тому має такий самий розмір.
Існують різні редакції тексту оригіналу, зокрема, третьої строфи, тому перекладачка припустилася певної вільності, а також зробила переклад ще одного варіанта.
Варіант
Who envies none whom chance doth raise,
Or vice; who never understood
The deepest wounds are given by praise,
By rule of state, but not of good.
Хто з примхи долі чи з гріха
Піднявся — тим не заздрить він,
Не зна: хвала — то річ лиха,
Від випадкових йде причин.
Мій російський переклад
