Білий кінь- холод з морозним копитом.
Грива його- це дарунок снігів.
Очі- крижинки пітьмою покриті.
Подих його - завірюх лихий спів.
Слідом кінь сірий , дощем вже гарцює .
Грива - туманність небес весняних.
Очі - озера , що вітром укриті .
Свіжість весни витанцьовує в них.
Третій в квартеті, кінь спеки вогнистий.
В гриві пшениця.В очицях зола.
І не спиняючись мовлять копита:
"Літо усім ця душа принесла!"
Ноту останню, заграє кінь чорний.
Очі -багряність, а грива - імла.
І прошепочуть копита мінорно:
" Світе, вгамуйся... Вже осінь прийшла..."
