В твоїх очах усе моє життя,
усі мої думки та хвилювання,
усе людське та й нелюдське буття,
і доль скалічених усі випробування.
Здавалось, Всесвіт в них засумував;
за вкраденим, та невловимим щастям,
В руїнах міст тебе закарбував,
Дівчисько, на ім'я тендітне, Настя.
В її очах душа твоя зліта,
Немов той птах у бірюзовий простір,
Внизу стожар, копиця золота,
Й розкидані хатинки на помостях.
Твоя душа дитяча у журбі.
Скувала біль, твоє хоробре серце,
У цій несамовитій боротьбі,
Всіх наших мотивацій та інерцій.
В твоїх очах сто тисяч воскресінь,
Життів, які чекають на спасіння;
Усіх на білім світі потрясінь,
У силі величезного безсилля.