Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Григорій Мотовилко: Інтертитри - ВІРШ

logo
Григорій Мотовилко: Інтертитри - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Інтертитри

І 

могутні хвилі під мостом
танцюють вкриті піною
Дніпро палає й ти палай
сьогодні разом ми йдемо
туди де сонце засина 

тут Вітер ніжний хмари тут
і жовкле листя падає
під ноги наші радісно
Усесвіт дивиться на нас
з повагою з турботою

а ти як милий Дніпр палай 
танцюй танцюй як хвилі ті
назустріч Вітру ми йдемо
йдемо туди де сяє ніч
адже сьогодні разом ми

ІІ

дивний світ в очах твоїх я
бачу та увесь палаю
сонцем моїм стала ти і
інших сонць тепер немає

ІІІ

тій що сіяє мов сонце улітку
тій що усмішкою радує світ 
книжечку скромну дарую я цю 
в знак дружби і захвату щирого 

IV

      не плач дитино 
доки люди сонцю раді 
             я радітиму тобі

колись ми зникнемо усі
і чужі очі радітимуть нашому сонцю

та я буду поряд
і тобі слід пам’ятати про це день і ніч

V

Гей сонце глянь на мене
Я тут
Мені так не вистачає тепла
Сьогодні

Доторкнись до мене сонце
Ти врятуєш одне життя 
Дотиком своїм
Я вдячний тобі буду

Не дарма кажуть
Що в тебе серце є
Розкрий його сьогодні
А я трохи почекаю

VI

гей любко чому ти сумуєш
я поруч з тобою ти чуєш
я завжди з тобою
і в щасті і в горі
тільки поглянь на мене
і тобі можливо легше стане
дай мені свою руку
дай мені свою ніжну ручку
дозволь мені сльози витерти твої
не сумуй моя любко

VII

Небо-водограй блищить
І я іду шляхами незнайомими
Кудись
Кудись іду та видихаю дим
Химерний наче хмара дощова
Ах
Це був звичайнісінький день
Звичайнісінького літа

І я зустрів її на галявині
Яка це була зустріч ніжна
Її я в серці своєму несу
Крізь життя
Крізь життя
І ніхто не зможе відібрати
У мене її ні силою ні словами

VIII

Я ніколи не думав
Що буває така любов
На світі
Я гадав що це казка
Але ти казку на реальність
Перетворила

О ні це не рабство
Не пристрасть шалена
Це чарівний вітерець
Який зігріває серце
Як я хочу тобі теж
Подарувати цей вітерець

Але ти ховаєшся
Від мене
У темряві бурхливій
І не знаю я як 
Із темряви цієї
Тебе витягти

Задля однієї єдиної
Розмови
Сподіваюся що 
Розмова наша
Закінчиться добре
Для нас обох

IX

скажи мені де знайти тебе 
досвітній вогнику 
бо я самотній сьогодні
самотній цієї ночі 
до годинника часу достатньо 
іще
пройдуся полем безлюдним
збиратиму росинки 
збиратиму мрії дитячі
і сни молодят 
я зроблю з них хустинку 
для тебе
досвітній вогнику
мій друже ласкавий
я чув що люди так роблять
що вони дарують друзям
хустинки чарівні

Х

Чую як краплі з гілок падають у спокійну річку
Чую як співають радісні пташки
І чую я вітер у полі
Це музика природи
О так жоден музикант не зможе відтворити її
Музика людська дряпає вуха
Від неї хочеться втекти
А музика природи се не те се зовсім інше
Вона зцілює душевні рани
Вона зачаровує і пестить

ХІ

Наче зламана квітка ти
Скільки усього випало на твою долю
І дощ і вітер і люди
Не бійся мене бо я не скривджу тебе
Навпаки я прийшов тебе врятувати
Сховай свої голки 
Аби я міг доторкнутися
Ти ще не знала такої доброти
Яка є у мене
Я теж колись був квіткою
А зараз я блакитне небо
Лагідне і ніжне
Жодної хмаринки немає на мені
Дай мені свою руку 
Я поведу тебе у тихе місце
Там не буде зла ніколи
Там будемо тільки ми
І світло
Світло у краплинках


ХІІ

Цей світ мов крапля
На листочку вишні
Коли ж впаде крапелька
На холодну землю
Чи випарується
Ніхто не помітить
Що зник цілий світ
О ці очі нічого не бачать
Шкода мені шкода
Та черговий дощ 
Породить нові світи
Мільйон світів чудових
І знову та сама історія

XIII

сонце сідає за небокрай
ось-ось заблищать зірки
а я іду собі полем
усміхаюся
та й думу гадаю

це чарівний вечір
скажу тобі друже
усе у ньому бездоганно
скарби людські не варті
цієї краси
цього спокою душевного

тут немає людей
немає тривоги їхньої
тут лише природа
лише земля небо 
і те що між ними
о заради такого варто 
жити на світі

XIV

Дрижить вітерець за брамою людяності
І так йому не спиться
І так він увесь горить
Він прийшов до нас аби подарувати
Чуйність
Хто впустить вітерець
Хто той герой нашого часу

Мені так тепло на душі
Бо я іду до цього вітерця
Я буду тим хто впустить його

І ось
Ось

Веселощі та радість
Веселощі та радість навкруги
Розлилися швиденько
І навіть ніч не сміє втручатися
Тепер все буде добре
Запевняю
Бо вітерець тепера з нами
З нами він
І він танцює

XV

Бий в барабани печалі
Бам бам
Сьогодні саме той день
Зараз саме та хвилина

Над нами сумує небо
Під нами журиться земля
Бам бам
Бий в барабани печалі

Аби було всім чутно
Аби всі відчули 
Присмак скорботи

Адже сьогодні той день
І зараз та сама хвилина
Бам Бам

XVI

Я бачу світло в темноті
Кричать мої кайдани
А ти а ти а ти
Готуєш нові зради

І нікуди подітися мені
Я так втомився знати
Таємниці твої
Яскраво-криваві

Іди скоріш від мене
Туди де не буде неба
Туди де тільки море
Жевріє веселе

В душі моїй неспокій
І ти його причина
Дозволь мені снити сни 
Без тебе

XVII

а я іду
по жовклому листю
по сухій траві
іду й співаю пісню
давню
ніщо не зіпсує 
цього моменту
я знаю це напевне

падає падає 
жовкле листя 
під ноги мені
тягнеться пісня
давня
і так мені весело 
чомусь
ах ця осінь

XVIІІ

Райдуга
Дуга
Співаю 
Співомовки 
Я 
Та йду туди 
Де на мене 
Чекає
Вся сім'я
 
Який чудовий день 
І я 
Не знаю що
Сказати ще
Бо все 
Вже сказано 
До мене
І не раз 

Тепло мені 
І ніжиться душа
В проміннях
Сонця літнього
Така 
Краса навколо 
Що нічим дихати 
Від щастя

2018-2020

ID:  964030
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Верлібр
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.10.2022 01:18:09
© дата внесення змiн: 28.10.2022 01:18:09
автор: Григорій Мотовилко

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (194)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Юхниця Євген, 28.10.2022 - 02:50
Скільки знахідок тропних!!!!!!!!!!!! Респект!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: