Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зелений Гай: Вже мені не муркочиш - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина Лябук, 27.10.2022 - 20:06
Співчуваю щиро, пережила також колись втрату декоративного кролика, розумного, лагідного. І досі сумую. ![]() ![]() ![]() Зелений Гай відповів на коментар Галина Лябук, 27.10.2022 - 22:42
Щиро дякую за відгук і співчуття. Біль здавлює і не відпускає. Весь час думаю: "недочухала, недогладила"
Ніна Незламна, 27.10.2022 - 16:32
![]() ![]() ![]() Негадано... сумно, щемно... Тож серце не забуває.. Втрачать друга неприємно... ![]() ![]() Зелений Гай відповів на коментар Ніна Незламна, 27.10.2022 - 22:47
Так, серце не забуває. Відволікає робота. Та коли залишаюсь сам на сам. ![]() Наталі Косенко - Пурик, 27.10.2022 - 14:10
Як гарненько і до болю щемно. Так, звичайно боляче втрачати тварин... ![]() ![]() ![]() Зелений Гай відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 27.10.2022 - 22:54
Щиро вдячна за відгук та співчуття. Сумую я. Кицюня була вже старенька і ледве рухалась. Терпіла болі. І ось відмучилась.Та так боляче... |
|
![]() |