Я подарую осені красу
Мого вогнем обпаленого слова,
Саме його величність понесу
Отим, хто слухати мої пісні готовий.
У слові цім – і чистоти кришталь,
І ніжності невиміряна сила,
І правда, неприкрашена, – лиш та,
Що людям не одну щоку зросила.
У моїм слові – материнський біль
І викохані часом бризки шастя,
І шана тим, хто сміло йшов у бій
Без сповіді і таїнства причастя.
У цьому слові – гіркота й любов,
І жаль за тим, хто впав за нашу волю,
Їх під своє крило покликав Бог
Й здолати Україну не дозволить.
Лякає Раша нас і цілий світ,
Але ми не готові умирати,
Й слова мої, хоча і не нові,
Та перемогу здатні теж кувати!
29.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
