[youtube>https://youtube.com/shorts/eQIWDKttbZs?feature=share" frameborder="0" allowfullscreen>
Мій новий вірш присвячений живим і "мертвим", хто пройшов спекотне саме тяжке літо 2022 року на війні в Україні.
Нехай живе вічно Україна та її герої!!!
******************************************
Останній теплий день палав у жерлах літа
у вихорі найдовших потрясінь,
там де не чути як сміються діти,
а чорні хмари вкрили височінь...
Уздовж шляхів вже догорають хати.
Понівечена техніка лежить.
Потомлені та мовчазні солдати
крокують у розбомблену блакить.
Життя людські, як білі ті хмаринки,
заплакали, нещасні, звідусіль.
Здавалось, не залишилось й шпаринки,
кудою б не просочилась біль.
Повітря, як розпечене вугілля,
збиває звичний ритм серцебиття,
і військо титанічним надзусиллям,
дарує радість спогадів життя.
З жахіть розпочалось тисячоліття.
Лежить ущент зруйноване село.
Чи гіршого не було лихоліття,
яке тут вирувало і пішло???
Усе змішалось; відступи, прориви,
атаки, оборони, вий сирен,
і суховій і літні грози, зливи,
й найдовший список прізвищ і імен.
Вінець народ приміряв тереновий,
Там де живі позаздрили мерцям,
Не випадково ця війна, кує підкови
З сердець хоробрих від початку до кінця.
**********************************************
На відео, маленький епізод великого героїзму і самопожертви в ім'я України та її свободи і незалежності. Наші льотчики ризикуючи життям доставляють боєприпаси, медикаменти, медиків та добровольців на оточений звідусіль АЗОВ-СТАЛЬ. Ця військова звитяга увійде в історію героїчного спротиву московитській навалі.