Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Бідило: Збіґнєв Герберт ОСТРІВ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зоя Бідило, 29.08.2022 - 16:43
Пані Світлано, якщо ми не зупинимо світоглядну розмову, наші коментарі будуть стовпчиком по одній літері виходити за межі екрану. Я уникаю розмов про віру - це питання особистого вибору. Ви відмовили атеїстам у праві мати внутрішню гармонію з собою. Мусила вступитися за них.
Світлана Себастіані, 26.08.2022 - 14:38
Кожного разу, як дивлюся на цю картину, хочеться взяти великий пензель і розмалювати голі стіни, бо страшний незатишок.
Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 26.08.2022 - 17:22
Натикаєшся на це громаддя в океані і тамуєш подих. Вхід в Аїд? Біла труна з гірляндами заперечує - не перевозять туди душі в трунах. Похмуре, зловісне місце. Розмальоване заманюватиме в смерть, руїна проганятиме живих до життя.
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 27.08.2022 - 12:07
А якщо розмалювати в манері Гігера?!
Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.08.2022 - 12:55
Деталізація переводить жах з внутрішнього необмеженого у зовнішній недотичний.
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 27.08.2022 - 13:01
Не зразу змогла зрозуміти і уявити... Але мені здається, це вірно тільки для художника - того, хто перевів своє внутрішнє необмежене у зовнішнє (і тепер цілком для нього дотичне і вже приборкане).
Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.08.2022 - 14:02
Печальний інший шлях - з зовнішнього необмеженого у внутрішнє байдуже, який закінчується у 25 - 30 років.
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 27.08.2022 - 14:07
???Ви впевнені, що людина так швидко вигорає? І що після 25 - 30 оця картина Бекліна може служити ілюстрацією до нашого життя?! Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.08.2022 - 16:27
Ні в якому разі не ілюстрація! Тут швидше загравання підсвідомості зі смертю. Після 25 - 30 років, точніше після завершення статевого дозрівання, близько 80 % юдей зупиняються в розвитку і живуть здобутками геніального дитинства, допитливої юності і розчарованої молодості. На щастя решта 20 % прогресують аж до смерті або до межі, де чекає стареча деменція. Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 28.08.2022 - 13:58
Хух, відлягло! Але все одно якось сумно. І земля не вічна, й ми не безсмертні... Як не вірити в щось за цими межами? Можна змиритися з думкою про власну смертність - і навіть заспокоїтися на ній, але як прийняти думку про незворотню смерть всього того, що тобі дорожче за власне життя? Моя відповідь: ніяк. Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 28.08.2022 - 15:26
Якщо знати, як виникають і зникають Галактики, Всесвіти, то надії на безсмертя згустка організованої білкової матерії здаються нікчемними. Яка мета безсмертя? Законсервувати якусь мить в колосальній круговерті мінливості матерії? Для чого?
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 28.08.2022 - 15:32
Ну, скажімо так, як виникають всесвіти, ми можемо судити на рівні ознайомлення з науковими гіпотезами свого часу. Можна, звісно, побалакати про процеси флуктуації, але хто ж їх, даруйте за дурне питання, запустив? А мета безсмертя, на мій погляд, це безкінечна любов і безкінечний розвиток. Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 28.08.2022 - 15:47
Народження і зникнення Галактик вже давно не гіпотези, а науково доведені факти. Народження зірок і виникнення планетних систем спостерігаються на самим різних стадіях. Воно відбувається незадежно від того, як ми їх сприймаємо, як процес творення чи як властивість вічної матерії. Як на це дивитись - свідомий вибір людини. Я здатна не поїхати дахом від думки про свою смерть, загибель людства, Сонячної системи і галактики Чумацький Шлях.
Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 29.08.2022 - 15:08
Ви сильна людина з науковим світоглядом. Тобто вірите в науку та не-існування Бога. Поважаю Вашу думку, але особисто мені приємніше вірити в Його існування. І, можливо, таким чином ми з Вами урізноманітнюємо, доповнюємо та врівноважуємо картину світу.
|
|
|