Тендітна, мила, золота
Мімоза осінь починає.
Це ти, це ти, дівчина та,
Яку на вулиці чекав я.
Як пахло від твоїх листів!
Я задихався, біг зі школи,
По вулиці осінній вслід
Летіли ангели за мною.
У жовтні спогади навіяв
Безсмертник, як мімоза, жовтий,
То ти, то ти моя єдина,
В кав’ярню вечором приходиш.
Повільно, мов у сні, повільно
У парку шепотів крізь сльози
Той хлопчик серед хмар осінніх
Про травня золоті мімози.
Ах, ніжні найдобріші сни,
Я з ними засинав під ранок.
В снах давня забавка весни,
Як казка золота, духмяна.
Julian Tuwim WSPOMNIENIE
Mimozami jesień się zaczyna,
Złotawa, krucha i miła.
To ty, to ty jesteś ta dziewczyna,
Która do mnie na ulicę wychodziła.
Od twoich listów pachniało w sieni,
Gdym wracał zdyszany ze szkoły,
A po ulicach w lekkiej jesieni
Fruwały za mną jasne anioły.
Mimozami zwiędłość przypomina
Nieśmiertelnik żółty - październik.
To ty, to ty moja jedyna,
Przychodziłaś wieczorem do cukierni.
Z przemodlenia, z przeomdlenia senny,
W parku płakałem szeptanymi słowy.
Młodzik z chmurek prześwitywał jesienny,
Od mimozy złotej - majowy.
Ach, czułymi, przemiłymi snami
Zasypiałem z nim gasnącym o poranku,
W snach dawnymi bawiąc się wiosnami,
Jak tą złotą, jak tą wonną wiązanką...
ID:
954822
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.07.2022 00:20:51
© дата внесення змiн: 30.07.2022 00:20:51
автор: Зоя Бідило
Вкажіть причину вашої скарги
|
