«Якби серця зажурені сплести» –
Вінок скорботи
Обійняв би Землю,
Подовжуючись раз-у-раз,
І з дня у день.
«Безбожний місяць»
До церкви не ходив
Затявшись у безвір’ї
Він храмом небозвід обрав
І тут молитву творить.
«Старі Боги»
Відвідують сучасний світ,
Та світові,
їх Істина не треба –
Він сам собі і істина й суддя.
«Якби роса не впала»,
То й ніг не намочила б,
І не дізналася б,
Що роси –
То зір небесних сльози.
«Не дерево і не трава?!»
Та що ж таке – бамбук?
Напевно у Японію поїду
І там уздрю на свої очі
Рослину дивну цю.
