Хуан Рамон Хіменес ДИТИНСТВО! ЛУГ ЗЕЛЕНИЙ, ПАЛЬМА, З ВЕЖІ ДЗВОНИ
Дитинство! Луг зелений, пальма, з вежі дзвони,
веранда в квітах, сонце, мерехтить метелик,
який завис у надвечір'ї весняному,
у лазуровому зеніті, млість рожева!
Сад з огорожею, там пташка десь співає,
мелодій золото і відтінки зелені;
до мене з ніжним свіжим бризом долітає
далека музика з кориди на арені!
...В передчутті журби незвіданих печалей,
які вберуть у траур бідне моє серце,
я, хлопчик-соловей, любив вечірні далі,
безмовність всюди або плюскання джерельця.
Juan Ramón Jiménez ¡INFANCIA! ¡CAMPO VERDE, CAMPANARIO, PALMERA
¡Infancia! ¡Campo verde, campanario, palmera,
mirador de colores; sol, vaga mariposa
que colgabas a la tarde de primavera,
en el cénit azul, una caricia rosa!
¡Jardín cerrado, en donde un pajaro cantaba,
por el verdor teñido de melodiosos oros;
brisa suave y fresca, en la que me llegaba
la música lejana de la plaza de toros!
... Antes de la amargura sin nombre del fracaso
que engalano de luto mi corazón doliente,
ruiseñor niño, ame, en la tarde de raso,
el silencio de todos o la voz de la fuente
