Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Харрієт: коли я помру - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Яніта Владович, 13.06.2022 - 16:02
У мене це речення збудовано трішки інакше: коли вже я помру? Бо сама не наважуся, оскільки це лиш додасть горя людям, які поряд.Забери мене, благаю, забери! Припинити страждання і мені, і іншим. Я не можу далі шляхом цим іти, Бо кожен день - не краще, тільки гірше! Схоже, знову час відкривати чарівну коробочку з ліками. Тримайтесь! Зоя Бідило, 13.06.2022 - 11:52
Мабуть таке буває зі всіма пропускаючими життя через свої нерви, серце, душу. Принаймі до мене тричі приходило відчуття неможливості жити далі. Перший раз від зневаги до себе і повного несприйняття себе. Зупинив страх не довести справу до кінця і залишитися калікою зі ще більшою зневагою до себе. Вдруге - через невзаємне кохання.Зупинило відчуття відповідальності перед дітьми, яких приречу на гірке сирітство. Втретє... Ет! що говорити... Напружена робота не залишає часу на страждання і жаління себе. Якщо життя перетворюється на нестерпне страждання, це ознака того, що Ви займаєтесь не тим, чим Вам призначено. Уникайте людей, які роблять Ваше життя неможливим. Шукайте себе. |
|
|