Які веселі і дзвінкі слова
Народжуються у душі мрійливій,
Про весну, котра води розлива.
А скільки звуків у травневій зливі!
Усюди її дивні сторінки:
Он – цвіт конвалій в морі буйнолистім,
Там – в споришах загублені стежки,
Поля, де у плуги вітри впряглися.
Роса мережки травам зодягла,
Аби на струнах сонце їй заграло.
Тополя із громами розмовля,
І око манять дощові корали.
«Гадаєш, раю на землі нема?» –
Захоплено запитую у клена,
Зайшовши у кульбабовий розмай,
Що плесом виглядав жовто-зеленим.
17.11.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
Красиво! 
