Тут без рими, без емоцій, без мелодій...
Тут лиш тіні, лиш жорстокість і лиш кров...
Я твій тихий, безіменний, але злодій,
Той, що топче і світанки, і любов...
Тут без сліз і, може, ліпше поцілунків,
Чаю, кави, і бурбону, і вина...
Тут без почуттів і без стосунків -
Все це забрала вона, війна...
Тут без віри, без бажань і ранків,
Без майбутнього, без завтра і без стін,
Без автобусів, аеропортів, ганків...
Ми самотні, та не бруднимо колін...
Тут без рими, вірш такий, сумнівний,
Тут немає ні моралі, ні кінця...
Вірш поганий, млявий, дуже дивний...
Вірш без серця, без душі, лиця...