Де зараз ти? Кого чаруєш ти цим вечором?
Кого на шлях страждань відправиш ти цим вечором?
Оці „тканини із Кашміру” – „чи збільшать вроду –”
„Скажи” –„мене прикрасять” – брязкітки – цим вечором? (3)
Шукаю захисту: нехай тюрма відчиниться -
За віру гнаний просить, прихисти цим вечором.
Упали ангели усі – замерзли крила в них –
Мов оцет Божі вина самоти цим вечором.
Волали ідоли, не розбивай нас, Господи,
Лиш ми могли до Тебе привести цим вечором.
Могольська стеле(4), у мозаїці дзеркал мене
В мить зачарованості множиш ти цим вечором.
Вогонь від криги він звільнив по Божій милості.
Щоб в Пекло – Богу – вхід залишити цим вечором.
В узорнім храмі серця статуї розтрощені,
Ченцю в шафраннім(5) в дзвін не вдарити цим вечором.
Спини цю кару, Господи, ще буде Судний День,
Не нечестивець, грішник я простий цим вечором.
До жінки, що біля вікна, кати наблизились.
Слав Єзавель(7), Іллю(6) візьмуть чорти цим вечором.
Вслід полюванню, чую, заклику молитися,
мов зраненій газелі, стихнути цим вечором.
Чи запросила ти усіх суперників моїх?
Це не прощання, докори пусті цим вечором.
І я, Шахід, що не загинув, щоб сказати вам –
В моїх обіймах плаче Бог. Звусь Ісмаїлом(8) я цим вечором.
Ага Шахід Алі (04/02/1949, Індія – 08/12/2001, США) – народився у місті Нью-Делі (Індія) в інтелігентній мусульманській родині з Кашміру. Творчо і емоційно він був прив’язаний до цієї землі, яку колись називали Раєм на землі. У 1989 році спалахнуло підтримане Пакистаном повстання мусульманської більшості Кашміру проти індійського правління. Були зруйновані древні святині, тисячі людей загинули, сотні тисяч стали бездомними. Ага Шахід Алі став поетом біженців, поетом вигнанців. З його смертю Кашмір втратив поета неперевершеної ерудиції, елегантності і віртуозності, літописця болю, покути й краси спустошеної війною землі.
(1) Сади Шалімар у Індії і Пакистані - чудові зразки паркового мистецтва Великих Моголів. Сад Шалімар біля міста Срінагар у штаті Джамму і Кашмір збудував імператор Великих Моголів Джахангір для своєї дружини Нур Джахан у 1618 році.
(2) Лоуренс Хоуп (1865 - 1904) - англійська поетеса Адела Флоренс Горі (в заміжжі Ніколсон.) Вона жила з батьком, офіцером англійської колоніальної армії в Індії, вийшла заміж за полковника Бомбейської армії Малколма Ніколсона, талановитого лінгвіста. Він познайомив дружину з традиціями, культурою і поезією Індії. Перший поетичний збірник Лоуренс Хоуп "Сад Ками" (у США "Індійська любовна лірика") вийшов у 1901 році. Найбільш відомий вірш з цієї збірки КАШМІРСЬКА ПІСНЯ ("Білі руки я кохав у Шалімарі, / Де ви? Хто хмільний від ваших чарів? / Хто щасливий йде дорогою за вами, / Там в кінці його чекає біль прощання? / Pale hands I loved beside the Shalimar, / Where are you now? Who lies beneath your spell? / Whom do you lead on Rapture's roadway, far, / Before you agonise them in farewell?")
(3) Вкраплені слова з вірша Емілі Дікінсон, улюбленого поета Шахіда Алі, "473. I am ashamed – I hide —" ("473. Я засоромилась – Ховаюсь –") ("Мене прикрасять – Як – скажи - / Ці брязкітки – чи збільшать вроду – / тканини із Кашміру –"/ "Me to adorn — How — tell — / Trinket—to make Me beautiful — / Fabrics of Cashmere —")
(4) Могольська стеля – період правління Великих Моголів у Індії від середини XVI до кінця XVII століття відмічений відродженням індо-мусульманської архітектури, з характерним поєднанням персидського, індуського і буддистського стилів. Для оздоблення стелі в храмах і мечетях використовувалася інкрустація осколками дзеркал, склом, коштовним камінням. Багатократне відображення стелею світла і всього, що знаходилося внизу створювало чаруюче враження.
(5) Одяг буддистських ченців має шафранний (жовтогарячий) колір, як одяг Будди після досягнення Просвітлення.
(6) Ілля – біблейський пророк, боровся з культом язичницького бога Ваала, до якого змушувала ізраїльтян Єзавель, дружина їхнього царя Ахава.
(7) Єзавель – прекрасна, розпусна, деспотична, жорстока, пихата дружина ізраїльського царя Ахава. Поклонялася язичницьким богам Астарті і Ваалу, влаштовувала оргії в честь Ашери. Щоб врятувати Ізраїль від нечестивиці, пророк Ілля вступив у боротьбу з нею. За беззаконня викинута у вікно, затоптана кіньми і з'їдена собаками.
(8) Ісмаїл – один з пророків Аллаха, старший син Ібрахіма від невільниці Хаджар (Агар), родоначальник арабів і прямий предок пророка Мухаммеда. Щоб випробувати вірність Ібрахіма, Аллах уві сні зажадав, щоб той приніс Ісмаїла в жертву. Ібрахім скорився волі Аллаха, але коли заніс ніж над Ісмаїлом, Аллах зупинив його і дав ягня для принесення жертви. "Звіть мене Ісмаїл" - алюзія на перші слова роману Германа Мелвілла МОБІ ДІК: "Можете звати мене Ісмаїл". З усього екіпажу китобійного судна "Пекід" вижив лише Ісмаїл.Agha Shahid Ali Gazella (Tonight)
Pale hands I loved beside the Shalimar
Laurence Hope
Where are you now? Who lies beneath your spell tonight?
Whom else from rapture’s road will you expel tonight?
Those “Fabrics of Cashmere—” “to make Me beautiful—”
“Trinket”—to gem—“Me to adorn—How tell”—tonight?
I beg for haven: Prisons, let open your gates—
A refugee from Belief seeks a cell tonight.
God’s vintage loneliness has turned to vinegar—
All the archangels—their wings frozen—fell tonight.
Lord, cried out the idols, Don’t let us be broken;
Only we can convert the infidel tonight.
Mughal ceilings, let your mirrored convexities
multiply me at once under your spell tonight.
He’s freed some fire from ice in pity for Heaven.
He’s left open—for God—the doors of Hell tonight.
In the heart’s veined temple, all statues have been smashed.
No priest in saffron’s left to toll its knell tonight.
God, limit these punishments, there’s still Judgment Day—
I’m a mere sinner, I’m no infidel tonight.
Executioners near the woman at the window.
Damn you, Elijah, I’ll bless Jezebel tonight.
The hunt is over, and I hear the Call to Prayer
fade into that of the wounded gazelle tonight.
My rivals for your love—you’ve invited them all?
This is mere insult, this is no farewell tonight.
And I, Shahid, only am escaped to tell thee—
God sobs in my arms. Call me Ishmael tonight.