… був сон-не-сон
духмяні буханці
на стіл по серед саду
квітками вишні припорошують усе …
і діти хлібця окрайці
з молоком хрумтять
жартуючи та сміючись
по під покровом
півстолітніх крон
тих вишень, яблук, груш й горіхів …
… був сон-не-сон
і море втіхи,
був сон-не-сон …
… опалий цвіт, змарнілий світ
пів саду висохло під корінь
і вже нема ні хліба, ні дітей,
ось тут …
… забудь, як марево, о земле …
хай скресне лють
і оживуть … усі,
хто в серці навіки – ЖИВІ …
… був сон-не-сон
чи то не було й не буде?
Ким були? З ким були? Де були? …
… не забули …
Ми – тут. Ми – є. Ми – грім
всьому лихому.
ворожий вихор най шукає втому …
… а Ми були і є, і будемо без зупину
Ми – Україна !!!
