В твоїх долонях проліски весни,
Ці квіти невибагливі, та істина не в тому.
В них теплий день — барвистий і ясний,
Цей день лікує негаразди і зимову втому.
Ти доторкнись до синіх пелюстків,
Відчуй бажання довго-довго жити.
В цих квітах завмирає плин років
Й водночас юне щось, щоб радісне творити.
Назустріч сонцю пролісок голівку підніма:
Який же дух у кволому стебельці!
Та, мабуть, кращих квітів в світіт і нема,
Немов би молодість завирувала в серці.
