Така земля - подумати лишень!
Родючі надра і поля достоту -
Згубили все!.. І лізуть на чуже,
То що ж ви за огидливі істоти?
Із давніх пір лили невинну кров,
Вам карма роду - в'язнути в болоті...
І навіть Бог відрікся їх церков,
Бо вірять там в Антихриста Володю.
Не мають волі, совісті, жалю...
Продажні душі землю ту порочать.
Оцінять їх у пеклі - по рублю,
Бо й там таких не дуже, кажуть, хочуть.
Брехнею просочились до кісток,
Немає вам ні долі, ані віри.
Ви - прокажені світу, ви - ніхто,
Бо є межа і є в усьому міра.
Така земля! - і проклята в віках,
В шкільному атласі - злоякісна пухлина.
Та прийде час і на її полях
Посходять жовті соняхи Вкраїни.