Весна. Поділля, рідна Біла.
Малими тут були дітьми,..
Природа листом шепотіла
І просипалась від зими.
Біліла первоцвітами галява,
Та гомонів грабовий ліс,..
Тепер пеньки, погана слава,..
Не час його під корінь зніс.
Та що вже є, я не про те,
При собі лишу давні сни…
Милуюся як пролісок цвіте,
Як оживає, дихає настил…
Його пробудження весняне
Знов добавляє жити сил,..
Прийде тепло жадане
І спогадів гірких осяде пил…
