Згоріла хата.
Два коти
На тині думу муркотіли.
Комусь добра вони хотіли.
О, та жертовність золота!
Ворона крякала ж недобре.
Чекав на віру з ночі обрій.
Земля від техніки зітхала.
Два хлопчаки шматки зі сталі
Руками чистили. Хотіли
Дізнатись танка буквознак:
Ворожий, наш? А мати в полі
Та й дбала про майбутню долю:
Цибулю сіяла, співала.
І усміхнулась, щось згадала.
Згоріла хата.
Місяць тому.
Про долю їхню невідомо.
Сам Бог прийшов до них у поміч:
Дав сил, забрав немиру втому.
І записав щомить війни.
Щасливі, гарні хлопчаки.
Не знали, буде що, вони.
Тримались гри.
