***
Переклад з О. Блока
Там дами міряються модами
І кпинить всякий резонер
Над смутком дач і над городами,
Над пилом сонячних озер.
Туди манить п’янкими далями
Й хвилює дачників дарма
Над дрімотливими вокзалами
Зоря далека і німа.
Там, де нудьгую і спокутую,
Вона приходить в пізній час
То безсоромна і спокуслива
То горда і смиренна водночас.
За товстими пивними кружками,
Де марнота справляє бал,
Мелькне вуаль, покрита мушками,
Й обличчя лагідний овал.
Чого ж чекаю, зачарований
Зорею щастя за вікном,
І приголомшений й схвильований
Тобою, вечором, вином?
Несеш з собою дух повір’їв
І чорний шовк, як пелена,
Під капелюшком з страусúним пір’ям
І ти - заручниця вина?
Посеред глупоти таємної
Як маю діяти - відкрий,
З тобою - недосяжною й єдиною
Як вечір димно-голубий?
***