Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Білоозерянська Чайка: Опудало - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ епіграми з рогами, 22.01.2022 - 12:23
Гарний переклад. Одне лиш, вибачте, варто змінити. Локон-це відвертий русизм, українською буде пасмо. А шапка краще драна. Рвані бувають рани.
Білоозерянська Чайка відповів на коментар епіграми з рогами, 22.01.2022 - 13:22
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980) в означенняхТлумачення, значення слова «локон»: ЛО́КОН, а, чол. Кучеряве або завите пасмо волосся. Чорні, густі коси вилися локонами по білих плечах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 7); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон… (Олесь Гончар, II, 1959, 93); Локони білого волосся поприлипали до висків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 125). РВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до рвати. 2. у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. Наплакався [кобзар>. Струни рвані Три перебирає (Тарас Шевченко, I, 1963, 155); На одному з бетонних укріплень, що стовбурчиться врізнобіч залізним рваним пруттям, стоїть група дівчат полкової санроти (Олесь Гончар, III, 1959, 419). 3. у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний. Сміялись з його хлопці, коли побачили у рваній козачковій одежі (Панас Мирний, IV, 1955, 169); Пастушок Федько, вгледівши пана, зняв рваний картуз і так стояв босий, з торбинками через плече (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393). Всі слова дивилася в Академічному тлумачному словнику української мови. Дякую. епіграми з рогами відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 22.01.2022 - 16:07
Здаюсь на Вашу милість.
Катерина Собова, 22.01.2022 - 08:20
Прекрасний оригінал і переклад, оригінальний і цікавий образ опудала!
Білоозерянська Чайка, 21.01.2022 - 23:07
ПугалоНиколай Дик В огороде, между грядок, в пору лета крестовина в балахоне одиноко. Шапка рваная на тыквину надета и приделан травянисто-серый локон. Две метёлки – растопыренные руки, ожерелье - пару вылизанных банок, и платок, чтоб им помахивать от скуки на ночь глядя, под луной и спозаранок. Незавидная судьба у одиночки: на ветру под ярким солнцем до мороза без внимания, любви и без отсрочки оставаться в кем-то выдуманной позе. Но за что и за какие прегрешенья превратили неудачника в изгоя, поручив пугать замызганные перья внешним видом, и не как-нибудь, а стоя? А ему хотелось выглядеть иначе - не шутом и не дубовой крестовиной, а крылатым покровителем удачи в поднебесье белой стаи журавлиной. |
|
|