Ця таємна любов – межа,
За якою життя нове,
І квиток у Париж Бове
Але спробуй лише наважитись!
Ця красива жінка – чужа,
Десь із кимсь дотепер живе,
З ним буденно так час пливе,
І немає кому поскаржитись.
Каже розум - її не чекай,
Бо чеканя – немов отрута.
Є для серця така покута -
Забувати..., а ти шукай
Чим скоріше оте знання,
Як вчинити так , щоб на краще,
Що від болю прийняти натще,
Аби жити не навмання,
Де набрати собі терпіння,
І відваги, наснаги, і міці,
Віднайти її десь у Ніці,
Сподіваючись на везіння.
життя таке. все може бути. щасти!
