Події відбуваються в школі під казковою назвою “Рукавичка”.
Ідея: Ізвєкова Н.В.
Сценарій: Ізвєкова Н.В. та В. Небайдужий.
Рима: В. Небайдужий.
Діючі особи:
Ведучий.
Пʼятачок.
Вінні Пух.
Звірі та звірята, які по ходу дії мовчать.
Ведмідь - Директор школи “Рукавичка”.
Лисиця Завуч школи, що відповідає за розклад уроків.
Дід Мороз – він і в Африці – Дід Мороз.
Снігурочка – онучка Діда Мороза.
Наречений № 1 – “крутий” громадянин іноземного походження.
Наречений № 2. – ще “крутіший” першого.
Дія перша.
Ведучий.
Йде черговий Новий Рік!
А Старий - назавжди зник.
Швидко, так як перший сніг.
Полежав й водою стік.
Наче білії сніжинки,
Що летять біля ялинки,
Пролітають дні і роки,
Ми ж живі, й радієм, поки…
Віруси нас не згнобили,
Щеплення бо ми зробили,
Астро-зенека, Модерну,
Пфайзер, чи Коронавек,
Ця біда не пройде так…
Тож, працюючи радієм,
Вчим, вчимося, мудро дієм.
Робимо добро для Слави,
Української Держави.
А сьогодні, ось, будь ласка,
Прийде Новорічна казка.
Ведучий.
Поряд зимнім лісом йдуть,
Вінні пух і П’ятачок.
Йдуть, гуляючи удвох…
Пʼятачок.
Був я Вінні, ой далеко,
Зараз там не холод – спека.
А тому новин не знаю,
Тож у тебе запитаю…
Бо таку вже маю звичку,
Що про школу “Рукавичку”,
Дуже я переживаю,
Бач, новин усіх не знаю.
Вінні Пух.
А чого тобі та школа?
Та стоїть вона, не нова.
Пʼятачок.
Ти не знаєш, чи забув,
Випадок нещасний був.
Там он, ген - сусідній ліс,
Птах новину ту приніс.
Школа та була, як наша,
Діточок в ній “повна чаша”.
Всі вмістилсь, було тихо,
Раптом трапилося лихо….
Хтось спізнився на нараду,
В “Рукавичку” вскочив ззаду,
І тому такеє сталось…
Школа луснула, зірвалась..
Вінні Пух.
Та ти що? Оце так дивно!
В нашій школі все відмінно.
Навіть ось ремонт зробили,
Вікна й двері замінили.
Стелю опустили низько,
Тож до світла стало близько.
Та на всі такі події,
Наш Директор не радіє.
Пʼятачок.
Ні, чому? Медвідь, він радий,
Далі що? Там - безпорадний.
Від важких страждає дум,
В лісі скрізь дитячий бум.
Он Зайчиха начудила,
Два десятки народила,
Бачиш он той довгий ряд,
“Новоспечених” зайчат.
Білка й та собі десяток,
Принесла малих більчаток.
А Кроти, Кабан, Олені?
Добре, що хоча б Тюлені,
Ті до нас не припливуть,
Бо морський відсутній путь.
Ще й із “луснувшого” лісу ,
Йдуть до нас, якогось бісу.
Та не просто йдуть - благають,
А бува, що вимагають…
Протиснутись в “Рукавичку”,
От таку всі взяли звичку.
Вінні Пух.
От тому біда тривоже,
Нам ремонт не допоможе.
“Рукавичка” й наша лусне,
Бо не з гуми, також тісна.
Пʼятачок.
Стій но, я ідею маю,
Лиш тобі розповідаю.
Дія друга.
Ведучий.
Дрона запустити треба,
Щоб побачити з під неба.
Тай гарненько роздивиться,
Що у лісі тім твориться.
Ведмідь.
От біда, важка та сума,
Думати нелегку думу.
Досвід є, заслуги маю,
А вчинити як, не знаю.
Парти є, а класів мало.
От уже дві зміни стало.
З розуму вже майже схожу,
Розмістити всіх не можу.
Ведучий.
Раптом з лісу, як годиться,
Вийшла мудрая Лисиця.
Лисиця.
Я і так і сяк мудрила,
Все одно, немає діла.
Друга зміна теж не може,
Розклад нам не допоможе.
Ведмідь.
Що ж робить? Де вихід мати?
Третю зміну відкривати?
Ще й біда, не літо досі.
От уже зима на носі.
Холодно, й звірячі танці,
Не станцюєш на полянці.
Лисиця.
О! А хто там лісом преться?
Дід Мороз до нас несеться.
Дід Мороз.
Ой! Я к добре, що впізнали,
Й головне – не покусали.
Все працюєте, в роботі?
Дні і ночі у турботі.
Я ж не просто так приліз,
Свято в торбі вам приніс.
Хочете мабуть ви дива?
Вчителям – корпоратива?
Ведмідь + Лисиця.
Нам ні свят ні подарунків,
Ні морозних візерунків,
Знехтуєм корпоратив,
Й інших новорічних див.
Нам би “Рукавичку” вмить,
Збільшити. От що болить.
Дід Мороз.
Що ж, почув Вас. Розумію.
Зроблю можу що й умію.
Пропоную…
Кинуть звірам в лісі клич,
Та й поставить могорич,
Хто придумає як знову,
Збільшити хоч трішки школу.
В телеграм “Лісні колеги”,
Розмістіть обʼяви тези.
Ведмідь + Лисиця.
Діду, що ж, ти розум маєш,
Ще й ідеї підкидаєш.
Звірина вся в лісі знає,
Тут деменсії немає.
Дія третя.
Ведучий.
В резиденції у Діда,
Де людей немає й сліда.
Лиш Снігурка й Дід Мороз…
Дід Мороз.
Слухай - но, моя онучко,
Ти така весела й гнучка.
Знаю, що боїшся жару,
Та пора шукати Пару.
Бо залишишся одненька,
Як твоя холодна ненька.
Снігурочка.
Ой, Дідусь не переймайся,
Краще справами займайся.
Хлопця маю, звуть Іванко.
Він кохає мене палко.
Та “трезвонить” кожним ранком.
Маю ще багато інших…
Може кращих, може й гірших.
Дід Мороз.
Хто ж такі? Чужі чи наші?
Де живуть? Чи мають гроші?
Снігурочка.
Ті, що інші - закордонні,
З Азії, є й англомовні.
Знають бо, що українки,
Гарні всі, ну як з картинки.
А окремо – вчительки,
Їх сприймають залюбки.
Дід Мороз.
Тож признач сьогодні дату,
Ну хоча б одному свату.
Снігурочка.
А чого то їх чекати,
Хтось уже спішить до хати…
Наречений № 1.
О! Хелло! Хеллолуїн,
Я найкращий, я один.
Пфайзер в власності я маю.
Світ увесь в руках тримаю.
Снігурочка.
Не люблю тебе вражину,
Бо не знаєш ти Вкраїну.
Ми звичайно не з Парижа,
Розкажи, що наша їжа?
Наречений № 1.
Бургер, чіпси, кока кола…
Ведучий.
Чеше лоба Нью Микола.
Снігурочка.
Що ж, звернемось до загалу,
Та попросим всіх із залу,
Нам надати допомогу.
Є сміливці? Нумо, з Богом.
Проводиться конкурс серед глядачів на знання назв українських страв.
Дід Мороз.
Начеб гарний чоловік,
Та до нашого не звик,
Що ж, наступному прийдеться…
Може краще щось знайдеться.
Наречений № 2.
Я приїхав із Китаю,
Здалека, то майже з раю.
Маю весь “Короновак”,
А не просто аби як.
Не якийсь простий “чурбан”,
Мій товариш – Джекі Чан.
Так що бачиш все і чуєш,
Йди в Китай, не пошкодуєш.
Снігурочка.
Що ж, почула, ну - Спіноза,
Заспівай но - Китайоза.
Українську пісню знаєш?
Вийду. Гарно заспіваєш.
Наречений № 2.
Опа - на, щось чув і десь,
Знаю я лиш Джінг і белз.
Снігурочка.
Що ж , звертаємось до друзів,
З ними ти побудь в союзі.
Проводиться конкурс серед глядачів на виконання українських пісень.
Снігурочка.
Містер Пфайзер й Корновак,
Не залишитесь ви так.
Бо одні у нашій школі.
Ви не будете ніколи.
Тут в лісній у нашій школі,
Ви знайдете свої долі.
Дія четверта.
Ведучий .
Раптом вискочили з лісу,
Наче б - то злякавшись бісу.
Пʼятачок і Вінні пух .
Переводячи свій дух ...
Пʼятачок + Вінні Пух.
О, ура! У лісі свято!
Щоби помістить багато.
В "Рукавиці" розмістити,
Ми придумали, як бути.
Дід Мороз.
Тихше, свині й медвежата,
В голос не кричіть багато.
Тут весілля на порозі,
Й Новий Рік, ось у дорозі .
Та ідею розвивайте,
Нумо, всім доповідайте!.
Пʼятачок + Вінні Пух.
Замість цегли і бетону,
З гуми, виготовити школу ...
Усього лиш гуми - тону,
Замість - тисячі бетону.
Нам потрібно лиш придбати…
Й не потрібно будувати.
Поверх новий...
Ось, дивіться,
Ця ідея нам згодиться!!!
І тоді то в нашій школі,
Тісно буде вже - ніколи.
Можуть з лісу, з джунглів діти,
Йти до нас, куди ж їх діти?
Крокодили, бегемоти,
Тигри, леви і єноти ...
Всі до “Рукавички” йдуть.
Та ще й друзів хай ведуть.
Дід Мороз.
Дякую, мої ви любі,
Йдіть но, вас я приголублю..
З цим, що маємо те маєм,
Новий Рік ми зустрічаєм.
Нумо всі до столу швидко,
Вже на небі зірки видко .
Будем пити пепсі-колу,
Та радіть за нашу школу.
Ведучуй.
З Новим Роком всіх вітаєм,
Щастя, радості бажаєм.
Щоб дітей веселий сміх,
Нас потішити всіх міг.
Щоби Мир прийшов усюди,
Не страждали наші Люди.
Ворогам, то хай їм грець,
Щоб війні прийшов кінець.
Український диво-цвіт,
Щоби дивував весь Світ .
Щоб усім у нашій школі,
Тісно не було ніколи.
Святкувать розпочинайте,
Пісню гарну заспівайте.
© В. Небайдужий. 2021 рік
ID:
934893
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.12.2021 13:47:02
© дата внесення змiн: 25.12.2021 13:47:02
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
