Менше б огуди в люди -
Може б і горе - в море.
Всюди бо груди юди -
Зрада простори оре.
Якби ж то в зграю - Раю,
Вміли б любити-жити.
Звичне - сідаю скраю,
Звідси - судити, вчити ...
Кажуть уміти тліти -
І ти вже ясен-красен.
Де ж то подіти ґніти?
Ними світ рясен-спа́сен!
А їх толочуть. Хочуть
Дощем сірчаним, званим,
Змити. І ждуть. Скрегочуть ...
Регочуть ... Шепочуть ... Тчуть ...
Чуть ... ть .... ь ....
Марія Дребіт Португалія
20.12.2021
фото з нету
