В найкращому гнізді у всій окрузі,
Жили лелеки вже багато літ,
Хазяйновито походжали в лузі,
Обтрушували ароматний цвіт.
В полях блукали довгоногі бузьки,
Поважно крокували по ріллі,
А замість крил, ті птахи мали руки,
Й вони жили, як люди на землі.
Удвох звивали затишне гніздечко,
Тулилися у люті холоди,
І вірили – весна вже недалечко,
І щастя принесе у їх сади.
У вирій ще ніколи не літали,
У вузликах не несли дітлахів,
Удвох терпляче «завтра» виглядали,
В гнізді на перехресті двох шляхів.
Коли сумні думки були у пари,
І прагнули збагнуть життєву суть,
Дивились разом між кошлаті хмари,
І мріяли, що крила відростуть.
04.10.2021