Безкрилі лелеки

В  найкращому  гнізді  у  всій  окрузі,
Жили  лелеки  вже  багато  літ,
Хазяйновито  походжали  в  лузі,
Обтрушували  ароматний  цвіт.

В  полях  блукали  довгоногі  бузьки,
Поважно  крокували  по  ріллі,
А  замість  крил,  ті  птахи  мали  руки,
Й  вони  жили,  як  люди  на  землі.

Удвох  звивали  затишне  гніздечко,
Тулилися  у  люті  холоди,
І  вірили  –  весна  вже  недалечко,
І  щастя  принесе  у  їх  сади.

У  вирій  ще  ніколи  не  літали,
У  вузликах  не  несли  дітлахів,
Удвох  терпляче  «завтра»  виглядали,
В  гнізді  на  перехресті  двох  шляхів.

Коли    сумні  думки  були  у  пари,
І  прагнули  збагнуть  життєву  суть,
Дивились  разом  між  кошлаті  хмари,
І  мріяли,  що  крила  відростуть.
04.10.2021



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Інна Рубан-Оленіч