«А що таке Гідність й Свобода?» –
Спитала дитина мала –
«Чи дійсно для мого народу
Така вже важлива вона?
Чи варто було на Майдані
За неї в морози стоять
І в ночі холодні, крижа́ні
Кров наших людей проливать?»
«Ну, що ти..» - дідусь подивився
І люльку старий закурив -
Знов біль в його серці проснувся,
Адже «беркут» сина убив.
«Візьми, моя мила дитинко,
І в клітку сади солов’я,
Чи стане вона як хатинка,
Хай, навіть, в ній злато сія?!
Ніколи не зможе та пташка
В неволі пісні заспівать,
Бо буде гнітити так важко
Журба, що не може літать.
І зрештою, в клітці загине -
Туга її серденько з’їсть..
А ось коли вільно полине
У сад, а чи, навіть, у ліс,
Тоді вже вона заспіває,
Бо любо на волі усім,
А в серці весна розцвітає,
Лунає і радість, і сміх.
Тож знай, моя люба дитино,
Що Воля - квітучий той сад
І вистояв гідно за нього
Нескорений Гордий Майдан.»
Прекрасний вірш! Супер!
Жаль, що нам так дорого обходиться Свобода.Всього
Вам найкращого в житті і творчості! Хай береже Вас Господь Бог! РЕСПЕКТ пані Ольга