Ще і сонце не вставало...
Ліс дрімав в тумані...
Вже не спала пані Галя
Спокою не має!
Бо Мариська хай їй грець!!!
Люди, бульбу вже копає!!!
"Та шоб Я була не перша?
Я городу пані!
Ну ви тільки подивітьсі
Шо вона собі гадає?!"
І на тій премудрій думці
Ліктем б'є Івана...
"Ти ше спиш, вставай старий?!"
(Скинула з дивана!)
"Йой ти бабо чи с здуріла,
Чи ті шо вкусило?!"
Бурмотів під ніс Іван
Хоч було несила.
"Ше вся бульба з буринами
А ти спиш ледащо?!
Хоть би совість ті кусала!
Ну та певно... Тобі нащо!"
"Ой ти Галю, що ж ти мила?
Спи ще дорогенька...
Біб ще добре не достиг-
Гичка зелененька"...
"Шо?!! Ти видів шо Мариська
Бульбу звечора зорала?
Там вже міха певне штири
Зрані назбирала!
Йди вставай звони фірману
Най рихтує коні!
А ти біб іди косити
На тім більшім полі!"
Галя відра вже складає,
Ладнає мотики.
Мусить, мусить скорше всіх
Городи скінчити!
Так як Галя, треба вміти
Городи тримати.
Що не день то якесь діло
Для Івана мати.
Галя толк у тому має.
Вміє всьо зробити!
Руки в боки, стане в бобі,
Жук не хоче жити!!!
"Всього треба насадити
Би була робота!
Щоб навесно вибирати,
Посадити, пополоти!
Потім в міхи назбирати
Щоб раділо око!
Ну і що, що слимак з'їсть
Десь під кінець року!"
Галя перша мусить бути...
От така вже вдача!
Вже Іван до того звик,
Ну а як інакше?
Мовчки слухає Галинку,
Кліпає вочима...
"Най с робе шо вже хоче
Тілько б не кричила!"
Їдут люди відпочити
То на море то в Європу....
А вона с насадила
Пів гектара кропу!
Та не має бідна часу
Навіть помолитись...
Бо шо робити не важливо
Головне - то наробитись!
Все те марне, все зітліє....
І не варте й миті.
Кожен стане перед Богом
Й буде говорити!
Не спитає про роботу...
Скільки грошей с мала...
Запитає лиш на що
Життя змарнувала?!
Галі того не кажіть.
Вона старша - ліпше знає!
Краще прийдіть поможіть
Як город копає!
Ще писати можна довго
Думками - розмовами.
То всьо вигадка була.
А всі збіги з реальними подіями
і людьми є випадковими!
