Падають листочки в плавнім реверансі…
Десь танцює осінь з вітром вальс-бостон…
Так меланхолійно у міському парку!
І звучить осінніх дум акордеон…
Падають листочки, стеляться під ноги…
Килимом гуцульським, мов з Карпатських гір!
Лагідно вкривають літечка дороги…
Десь за видноколом - наші теплі дні…
Спогади торкнулись шурхотом осіннім…
Де чорничних ночей зоряні світи?..
Просто - не збулося… Майже - відболіло…
Дощиком розмило всі твої сліди…
Іноді вчепитись хочеться за мрії!
З подихом кульбаби зне́стись над поля!..
Певно, просто осінь стрічку ностальгії
У моє волосся зранку заплела…
