Встав Грицько сьогодні рано,
Ще не з тої встав ноги.
І кричить: А де ж сніданок,
Чого пусто на столі?
Кури в вікна заглядають,
Кіт м"явчить голодний.
Усі їсти дожидають,
Сум втесався непроглядний.
На кроваті лежить жінка,
Стогне, хвора ще з учора,
Розболілося колінко,
Ти ж мій муж, моя опора.
Нагодуй курей, кота,
Дай поснідать свинці,
Ця робота не важка...,
Бо болить ще й спинка.
Повернулася до стінки,
Ковдру натягнула.
Зрозуміть повинен жінку,
Ледь прийшла від кума...
Не помре той чоловік
Без сніданку і обіду,
Допік жінку вже, як зміг,
Побачила з кумом світу!
Потрібно себе показати і з іншої сторони!
Дякую, дорога Надюшко за веселий сміх!
Натхнення Вам і гарного настрою!