Дитинства затишок,
Могутній і зелений,
Мій спомин - літній ліс.
Ще сонце ле-ле, ле-ле,
А я біжу росою сліз
До шат зеленої світлиці,
Де ще дрімають таємниці,
Щоб серед хаосу знамень
Зустріти новий день.
Блищить галяв незаймана волога,
Ліс свіжістю і золотом іскриться,
Тут душу полишають всі тривоги,..
Спішу,.. але ніби все сниться.