А ми зустрілися, коли дощили хмари,
Тонкий смичок ридав у пальцях скрипаля,
Коли блищали, наче глянець, тротуари,
І пахла веснами бузковими земля...
А ми зустрілися крізь відстані простори,
Душа купалася в душі і навпаки,
Забувши вмить про океани і про море,
Нам вистачало почуттів стрімких ріки,
Яка схвильовано текла між стрілок часу,
Де не змовкав одвічний долі камертон,
На тому ж місці ми стрічаємось щоразу,
Як тільки мрії наші б'ються в унісон...
***