Ось вже і темна ніч настала
і виключене світло.
За вікном палаючий ліхтар.
Місяць десь далеко ледве видно,
Десь далеко видно з-поза хмар.
Я сиджу в кімнаті сам з собою
І знов думки отруюють свідомість,
В житті так хочеться картин,
Та лиш пусті листи отримую натомість.
Чому мене ніхто не розуміє?
Чому у серці я однин?
Невже душа моя не гріє?
І вже ця посмішка не та.
Так хочеться комусь щось розказати.
Про свої думки, та не тільки,
Але ж ніхто вже не зрозуміє,
Що у мене на душі.
